120 мм міномет зразка 1938 року

120-мм полковий міномет зразка 1938 року (ПМ-38) — радянський міномет калібра 120 мм. Уявляє собою гладкоствольну жорстку систему зі схемо удавоного трикутника. Був разроблений у конструкторскому бюро під керівництвом Б.И. Шавиріна.

У 1937 році Артиллерійський комітет ГАУ почав науково-дослідну роботу в області мінометного озброення, в ході виконання якої на початку 1938 року в план оснащення РККА бойовою технікою була включена система мінометного озброєння с тактіко-технічними характеристиками до 50-мм, 82-мм и 120-мм мінометів.

Перші 500 мінометів були здані у 1939 році и 2115 в 1940.

На 1 січня 1941 року на балансі ГАУ КА рахувались 2115 мінометів, з яких15 потребували ремонту.

За станом на 1 червня 1941 року Червона Армия вже мала на озброєнні біля 3 тис. 120-мм мінометів.

За станом на 22 червня 1941 року РККА мала на озброєнні біля 3,8 тис. 120-мм мінометів. По довоєнним штатам 1941 року на один стрілковий полк РККА належало чотири 120-мм міномета (к кінцю війни, по штатам 1945 року їх кількість було збільшено до шести).

20 серпня 1941 року ГКО СРСР переглянув плани виробництва мінометів та постановив збільшити випуск мінометів усіх типів. Промисловості було наказано виготовити 169 шт. 120-мм мінометів за період з початку вересня до кінця грудня 1941 року.

Випуск 120-мм мінометів було освоєно у Ленінграді. Випущені міномети використовувались не тільки у війсках Ленінградського фронта, а і на других фронтах (у листопаді 1941 року 220 шт. 120-мм мінометів були передані з Ленінграду в Москву і використовувались в ході битви під Москвою, ще 25 шт. були передані у війська Волховського фронту) Крім того, випуск 120-мм полкових мінометів та 120-мм мінометних мін до них бул освоєно на Хабаровскому заводі "Дальсельмаш".

В конці серпня 1941 року перед конструкторским коллективом була поставлена задача розробити більш технологічний варіант міномета, в розробці приймала участь конструкторська группа на чолі з Б.І. Шавиріним (20 чоловік), а також інициативна группа конструкторів (Г. Д. Ширенін, В.И. Лукандер, С.Б. Добринський, А.Г. Соколов, С.П. Ванін). В результаті бул разроблен 120-мм полковий міномет зразка 1941 року — спрощений та без колісного ходу.

У 1942 році в РККА почалось створення спеціальних дівізіонних та корпусних групп контрмІнометноЇ боротьби (в состав яких входили розвідпідрозділи, підрозділи 120-мм мінометів и 122-мм артилерійські гармати ), які використовувались для знищення 81-мм и 105-мм мінометів супротивника на вогневих позиціях.

У 1943 році конструкторський коллектив серійного заводу під керівництвом А.А. Котова провів модернізацію конструкції, яка була прийнята на озброєння.