Виріб 9П34 «Стріла-10»

Зенітний-ракетний комплекс “Стріла-10”

рік прийняття на озброєння 1976
виробник ОКБ – 16 м. Москва, Саратовський агрегатний завод
вага (т) 12,3
озброєння:

8 зенітних ракет

розвідувальні можливості: дальність виявлення (км) 12
дальність стрільби (км) 0,8-5
по висоті (км) 0,025-3,5
боєкомплект (ракет/постр.) 4
час реакції (сек.) 8,5
максимальна потужність двигуна (к.с) 240
максимальна швидкість (км/год) по шосе 60 на плаву 6
запас ходу (км) по шосе 500
обслуга (чол.) 3

Стріла-10 (індекс ГРАУ— 9К35, за класифікацією МО США і НАТО — SA-13 Gopher, — радянський зенітно-ракетний комплекс. Комплекс призначений для візуального спостереження та знищення повітряних цілей на малих висотах.

Роботи зі створення самохідного ЗРК «Стріла-10СВ» почалися завдяки Постанові ЦК КПРС і РМ СРСР від 24 липня 1969 року. Головний конструктор — О.Е. Нудельман. Прийнятий на озброєння в 1976 році.

ЗРК 9К35, на відміну від комплексу «Стріла-1М», розміщувався не на колісній БРДМ-2, а на багатоцільовому гусеничному тягачі МТ-ЛБ.

Серійне виробництво БМ всіх модифікацій ЗРК «Стріла-10СВ» організували на Саратовському агрегатному заводі, а ракет — на Ковровському механічному заводі.

Зенітні ракетні комплекси «Стріла-10СВ» поставлялися у деякі зарубіжні країни і використовувалися у близькосхідних і африканських військових конфліктах. ЗРК цілком виправдали своє призначення як на навчаннях, так і у бойових діях.