Повідом про корупцію
Кібершахрайство
Основне меню
Національний університет оборони України

БТР-3Е

БТР-3Е

рік прийняття на озброєння 2001
виробник Київський бронетанковий завод
бойова вага (т) 16,5
екіпаж 9
максимальна потужність двигуна (к.с.) 300
максимальна швидкість (км/год) 80
запас ходу (км) 600
озброєння:
  • бойовий модуль БМ-3М
  • 30 мм автоматична гармата ЗТМ-1
  • 30 мм автоматичний гранатомет КБА-117 (АГ-17)
  • кулемет КТ-7,62 (ПКТ)

БТР-3 — український бронетранспортер з колісною формулою 8×8. Озброєний бойовим модулем БМ-3М «Штурм» з автоматичною гарматою калібру 30-мм.

Бронетранспортер почали розробляти в 2000 році на замовлення компанії з ОАЕ, у 2015 році прийнятий на забезпечення ЗСУ.

Бронетранспортер розроблявся під назвою БТР-3У «Guardian» за технічним завданням компанії ADCOM Manufacturing Company Ltd. WLL з ОАЕ, яка діяла як координатор всього проекту. Компанія готувала цей проєкт для участі в конкурсі на поставку БТР для морської піхоти ОАЕ. Харківське конструкторське бюро машинобудування ім. Морозова (ХКБМ) здійснювало розробку конструкторської документації: розробку шасі та інтеграцію всіх систем і озброєнь машини. Перша машина була зроблена на базі БТР-94 — модернізованої версії БТР-80, розробленої на замовлення Йорданії на Харківському заводі транспортного машинобудування ім. Малишева (ХЗТМ), в КБ відділу «65». Розробка конструкції БТР-3 була завершена в 2002 році. Крім ХКБМ і ADCOM, у розробці та створенні БТР-3 і його модифікацій брали участь Державний науково-технічний центр артилерії і стрілецького озброєння (Україна), Deutz AG (ФРН) і Allison Transmission (США). У виробництві БТР-3 задіяні 10 підприємств концерну «Укроборонпром».

БТР-3 збирають на Київському бронетанковому заводі.

Експлуатаційні витрати у БТР-3Е менші, ніж у БТР-4, в червні 2014 році вони становили близько 5 тис. гривень на місяць.

Станом на початок 2015 року, підприємствами військово-промислового комплексу України було освоєно випуск 90 % компонентів і складових до БТР-3. Як повідомив в інтерв'ю директор Київського бронетанкового заводу В. Лисиця, за результатами дванадцяти місяців інтенсивної експлуатації в умовах бойових дій, до початку листопада 2015 року в конструкцію БТР-3 були внесені майже 740 змін, якими були усунені виявлені недоліки, підвищені бойова ефективність і технологічність виробництва (зокрема, змінено розташування зварних швів). Крім того, були розпочаті роботи зі створення дослідного зразка БТР-3 з двигуном MAN німецького виробництва.

На початку листопада 2015 року на виставці озброєння «Defense & Security-2015» було оголошено про намір освоїти виробництво БТР-3Е1 на території Таїланду.

В середині 2015 року наказом Міністерства оборони України БТР-3 прийнятий на забезпечення Збройних сил України, але ще не був прийнятий на озброєння.

За рекомендаціями розробника — ДП «ХКБМ», для виготовлення корпусів може бути використана українська, бельгійська, польська та фінська сталі. Але корпус БТР має бути виготовлений з броні лише одного виробника.

Станом на 2017 рік було відомо що корпус бронетранспортерів зварюють із незагартованої сталі марки ATI500AR, а потім зварений корпус передають до ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод», де в спеціальних печах весь корпус проходить процесс загартовування в результаті чого сталь стає марки HB500MOD. Таким чином, бронекорпус БТР-3ДА виготовляється зі сталі марки HB500MOD, яка отримується з ATI500AR після загартування.

Модифікація БТР-3ДА має покращений бронезахист екіпажу (кількість шарів внутрішнього додаткового захисту зросла з 7 до 18), поліпшений захист проти уламків.

БТР-3У оснащений одномісним уніфікованим бойовим модулем «Шквал», в якому встановлено ряд систем озброєння, включаючи 30-мм гармату, 7,62-мм спарений кулемет, 30-мм автоматичний гранатомет і протитанкове кероване озброєння. Модуль був розроблений Державним науково-технічним центром артилерії і стрілецького озброєння України.

Конструкція бойового модуля «Шквал» дуже гнучка, що дає змогу легко замінити наявне озброєння на інше (наприклад, замінити керовані по дротах ракети типу «Конкурс» на керовані по дротах ракети типу «Ред Ерроу» або інші ракети, в тому числі і керовані по лазерному променю).

30-мм гармата подвійного живлення має готовий до використання боєкомплект з 350 снарядів. Боєкомплект 7,62-мм спареного кулемета становить 2500 патронів. З лівого боку башти встановлений 30-мм гранатомет, у якого 29 готових до використання гранат, і додатково 87 гранат перевозиться в резерві (три магазини, в кожному з яких знаходиться 29 гранат). Шість 81-мм-вих пускових установок димових/аерозольних гранат, що приводяться в дію електроспуском, встановлені по три штуки з кожної сторони башти для стрільби вперед.

БТР-3Е1 може бути оснащений одномісним баштовим модулем БМ-3М «Штурм» із стабілізацією блоку озброєння у двох площинах. Озброєння модуля забезпечує ураження броньованої техніки, живої сили і вертольотів противника. Бойовий модуль «Штурм» розроблений конструкторським бюро ім. А.А. Морозова під керівництвом М.Д. Борисюка є одним з найбільш компактних і разом з тим найбільш потужним з існуючих модулів даного класу. Ще одна його відмітна риса — невеликий займаний внутрішній обсяг бойового відділення.

У модулі встановлена 30-мм гармата ЗТМ-1, 7,62-мм кулемет КТ, 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117 і комплекс керованого озброєння «Бар'єр» з чотирма ракетами, які мають бронепробиття за динамічним захистом не менше 800мм. Нарізна малокаліберна автоматична 30-мм гармата подвійного живлення оснащується боєкомплектом з 350 снарядів різного типу (БТ, ОБТ, ОФЗ). Боєкомплект 7,62-мм кулемета становить 2000 патронів. З лівого боку модуля встановлений 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117.

Комплекс керування вогнем складається з оптико-електронного прицільного комплексу ОТП-20, інтегрованого з системою управління стрільбою ПТРК «Бар'єр» та стабілізатором озброєння СВУ-500 у вертикальній і горизонтальній площинах, що дає змогу вести вогонь на ходу. На башті встановлені по три штуки з кожної сторони 81-мм димові або аерозольні гранати «Хмара», що приводяться в дію електроспуском.

Почалися випробування моделі БТР-3 з баштовим модулем «Парус». У модулі встановлена 30-мм гармата КБА-1, 30-мм автоматичний гранатомет, 7,62-мм кулемет і комплекс керованого озброєння «Бар'єр» з двома ракетами.

Дистанційно-керований бойовий модуль «Парус» за характеристиками схожий на «Штурм». Основне конструктивна відмінність полягає в тому, що «Парус» не займає місця всередині корпусу базової машини.

Силове відділення бронетранспортера складається з дизельного двигуна Deutz BF6M1015 потужністю 326 к.с., з'єднаного з автоматичною трансмісією Allison MD3066. Силова установка і трансмісія встановлені Харківським конструкторським бюро з машинобудування ім. А.А. Морозова (при технічному сприянні компаній Дойц АГ і Аллісон Трансмішен). На замовлення машина може комплектуватись також двигуном компанії Mercedes-Benz.

Машина — плаваюча, на плаву приводиться в рух одним водометним рушієм, встановленим в кормовій частині корпусу. Для того, щоб приготувати машину до подолання водної перешкоди, водій, не виходячи з машини, піднімає водовідбивний щиток і включає дренажні насоси. У десантному відділенні розміщуються шість піхотинців, які заходять в машину і виходять з неї через двері з кожної сторони корпуса. Нижня частина дверей опускається вниз і формує сходинку, а верхня частина відкривається в бік по ходу руху машини. На даху також є люки. Вогневі гнізда з приладами спостереження встановлені по бортах і спереду машини.

БТР-3ДА є подальшим розвитком бронетранспортеру з врахуванням досвіду війни на сході України.

Бронетранспортер БТР-3ДА швидший та маневреніший за попередників, у нього покращений бронезахист екіпажу, має оптико-електронний модуль з телевізійним та тепловізійним каналами. Завдяки цьому з'явилася можливість вести вогонь вночі. Додатковий енергоагрегат дозволяє управляти бойовим модулем без використання основної силової установки.

У першій половині 2016 року ДП «Київський бронетанковий завод» випустило перші два глибоко модернізовані БТР-3ДА. Ці бронетранспортери оснастили чотиритактним 6-циліндровим дизельним двигуном з рідинним охолодженням Deutz BF6M1015CP і автоматичною трансмісією Allison типу 3200SP.

Завдяки встановленому на БТР-3ДА двигуні Deutz (360 к.с.) поліпшились характеристики маневреності та прохідності модернізованої машини. БТР-3ДА здолав підйом на гору з кутом у 30 градусів, рів завширшки 2 метра та перешкоду заввишки 0,7 метра. До того ж при завантаженості у 16,5 тонн, доведеної до бойової маси, бронетранспортер БТР-3ДА розвив максимальну швидкість по шосе 104 км/год.

Бронетранспортер БТР-3ДА оснащений баштовим модулем БМ-3 «Штурм» зі стабілізацією блоку озброєння у двох площинах (стабілізацію забезпечує сучасний цифровий стабілізатор високої точності СВУ-504С з використанням твердотільних гіроскопів). Для посилення вогневої потужності на нього встановлено 30-міліметрову автоматичну гармату ЗТМ-1 (з боєкомплектом 350 пострілів). Крім того, на бойовому модулі додатково розташовано дві пускові установки для протитанкових керованих ракет «Бар'єр», а також 30-міліметровий автоматичний гранатомет КБА-117 та спарений кулемет КТ-7,62мм (з боєкомплектом 2000 набоїв).

Бойовий модуль бронетранспортера БТР-3ДА також містить телевізійні засоби прицілювання та тепловізійні прилади для забезпечення можливості вести вогонь уночі. А система панорамного огляду дозволяє членам екіпажу тримати в полі зору місцевість під розгорнутим кутом (майже 360 градусів).

БТР-3Е прийнятий на забезпечення Збройних Сил України у 2015 році, але в ході його експлуатації у військах було виявлено та висловлено низку зауважень, загалом більше 700. Для їхнього усунення та доопрацювань змінили комплектацію бойової машини, додали нові системи і доопрацювали наявні за побажанням українських військових.

В грудні 2021 року стало відомо, що БТР-3ДА модель перебуває на державних випробуваннях, необхідних для можливості прийняття на озброєння.

В грудні 2021 року стало відомо, що БТР-3ДА модель перебуває на державних випробуваннях, необхідних для можливості прийняття на озброєння.БТР-3 використовувався в ході боїв російсько-української війни.

На початку жовтня 2022 року у відкритому доступі з'явилось відео як бійці 4-ої бригади швидкого реагування Національної гвардії України використовують свій БТР-3Е, для буксирування трофейної БМП-2, що належала недобитій 4-ій Кантемирівській танковій дивізії армії рф.