БТР-4Е
- Головна >
- Університет >
- Структурні підрозділи університету >
- Інші підрозділи >
- Музей >
- Зовнішні експонати >
- БТР-4Е
БТР-4Е
виробник завод ім. В.О. Малишева, м. Харків
бойова вага (т) 21,9
екіпаж 3+7
максимальна потужність двигуна (к.с.) 500
максимальна швидкість (км/год) 110
запас ходу (км) 690
озброєння:
- бойовий модуль БМ-7
- 30 мм автоматична гармата ЗТМ-1
- 30 мм автоматичний гранатомет КБА-117 АГ-17
- кулемет КТ-7,62 (ПКТ)
БТР-4 «Буцефал» (англ. BTR-4 «Bucephalus») — повнопривідний восьмиколісний бронетранспортер (БТР) з колісною формулою 8×8, розроблений в Україні Харківським конструкторським бюро машинобудування (ДП ХКБМ), виготовляється на заводі імені Малишева.
БТР-4 «Буцефал» призначений для транспортування бійців механізованих підрозділів та вогневої підтримки в бою. БТР використовують для оснащення підрозділів, здатних вести бойові дії в різних умовах, зокрема в умовах застосування противником зброї масового ураження. БТР може бути базовою машиною для оснащення спеціальних підрозділів швидкого реагування і морської піхоти. БТР-4 може виконувати поставлені завдання цілодобово, в різних кліматичних умовах, на дорогах із різним покриттям і в умовах повного бездоріжжя. Діапазон робочих температур повітря від −40 до +55 °C.
Концепція бронемашини розроблена на початку 2000-х Харківським конструкторським бюро машинобудування. Демонстраційний прототип вперше був представлений публіці в червні 2006 на виставці «Авіасвіт-21» в Києві. Десантні випробування бронетранспортера завершилися в січні 2007. Серійне виробництво почалося 2008 після отримання схвалення від Міністерства оборони України.
24 липня 2012 року БТР-4Е був прийнятий на озброєння Збройних сил України]. У травні 2016 року Президент України Петро Порошенко нагородив розробників БТР-4Е Державною премією України в галузі науки і техніки. Почесну відзнаку отримали фахівці ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова».
Виробництво БТР-4 було налагоджене на ДП ХКБМ імені Морозова, де машини збирають у дослідному виробництві.
У грудні 2015 року стало відомо про підготовку до початку серійного виробництва на Житомирському бронетанковому заводі. У травні 2016 року на ЖБТЗ було налагоджене виробництво корпусів бронетранспортерів. Згодом у Житомирі налагодять повне виробництво БТР-4, що дасть змогу збільшити їх виробництво].
На початку серпня 2018 року стало відомо, що через доволі великий попит на БТР-4 на Заводі ім. В.О. Малишева було розпочато налагодження виробництва корпусів для цих машин. Загалом зварювальники, слюсарі та інструментальники заводу мають з'єднати понад 1700 деталей, з них більше 400 — броньованих. Раніше для серійного випуску БТР-4 на ДП «Харківське конструкторське бюро машинобудування імені О.О. Морозова» корпуси виробляв лише Лозівський ковальсько-механічний завод (ЛКМЗ).
29 жовтня 2018 року ХКБМ було виготовлено перші сім БТР-4 зі спецсталі марки «71» виробництва України. Корпуси бронетранспортерів були виготовлені на ЛКМЗ.
Наприкінці лютого 2019 року стало відомо, що ДП «Завод ім. Малишева» вже успішно завершив повний цикл випробувань першого зразка БТР-4, виготовленого на підприємстві, та був кваліфікований, як виробник цих машин. Аналогічну процедуру кваліфікації, за результатами випробувань, вже завершує і «ХКБМ ім. Морозова». Під час випробувань БТР-4 з новими корпусами пройшли декілька сотень кілометрів по бездоріжжю та дорогах із твердим покриттям та витримали випробування обстрілом, зокрема і з великокаліберних кулеметів. Таким чином, «Завод ім. Малишева» та «ХКБМ ім. Морозова» вже у 2019 році готові розпочати серійне виробництво БТР-4 з корпусів власного виготовлення.
В лютому 2021 року стало відомо, що Харківське конструкторське бюро машинобудування отримало від Міністерства оборони завдання розробити нову колісну багатофункціональну платформу, яка має стати основою для майбутнього БТРа, колісної БМП, САУ, ЗРК та інших машин.
На відміну від радянського сімейства бронетранспортерів (БТР-60/70/80) та їхніх модифікацій, БТР-4 є абсолютно новою суто українською розробкою. Компонування машини аналогічне західним проєктам, на зразок німецького бронетранспортера «Фукс», з відсіком механіка-водія і командира в передній частині корпусу, моторно-трансмісійним відсіком у центрі і десантним відсіком у кормовій частині. Доступ до десантного відсіку здійснюється через задні двері та люки в даху, відсік управління машини оснащений дверима з боків корпусу.
Модифікація БТР-4МВ1 була представлена в жовтні 2017 року. Машина отримала систему кругового огляду, зазнала кардинальних змін у комплектації та додатковому захисті. В корпусі відсутні бічні двері. На цей раз розробники відмовились від притаманних радянським БТР вікон у передній частині, чим посилили захист екіпажу. Є подальшим розвитком БТР-4МВ, вперше представленого на міжнародній виставці IDEX-2013.
Додатково захист екіпажу підсилений використанням рознесеної броні та встановленням спеціальних ергономічних крісел, що поглинають енергію вибуху. Окрім того, завдяки модульному підходу у бронюванні і наявності багатоцільових відсіків, які дозоляють встановлювати додаткові паливні баки, поплавки або додаткову броню, існує можливість за мінімальний час переоснастити БТР-4МВ1.
У зв'язку з кардинальною перебудовою фронтальної частини БТР-4МВ1, для забезпечення комфортного водіння машини у бойових умовах, місце водія забезпечено панорамними оглядом за допомогою п‘яти триплексів. Але, окрім того, БТР-4МВ1 оснащений додатковою цифровою системою огляду на 360°. Для чого по периметру бойової машини розташовані камери огляду, які працюють, як у день так і в ночі. Це рішення дозволяє водію БТР-4МВ1 бачити всю ситуацію на маршруті та навколо машини.
Унаслідок внесених змін вага машини зросла до 24—25 т, що на 2—3 тони більше за звичайну версію БТР-4. Всі ходові властивості, які забезпечує колісна формула 8×8 у поєднанні із двигуном від Deutz та трансмісією Alisson, залишились без змін: максимальна швидкість — 110 км/год. Окрім того, БТР-4МВ1 зберіг можливість форсування водних перешкод уплав, зі швидкістю до 10 км/год.
Бойовий модуль має нове прицільне пристосування ОЕП-ВН виробництва ДП «Ізюмський приладобудівний завод» з потужним тепловізором, лазерним далекоміром, та цифровою системою управління вогнем. Новий тепловізійний модуль дає можливість виявляти цілі на відстані до 5км. Була зменшена вага прицілу майже вдвічі — до 17 кг.
8 грудня 2017 року були завершені заводські випробування нової модифікації.
Новий український бронетранспортер БТР-4МВ1 буде представлений на Interpipe TechFest.
У листопаді 2018 фахівці держпідприємства «Харківське конструкторське бюро машинобудування імені Морозова» завершили повний цикл заводських випробувань нової бронемашини БТР-4МВ1.
Машина була показана на міжнародній виставці IDEX-2021 в ОАЕ.