ЗРК Patriot

Розроблення зенітно-ракетного комплексу Patriot розпочали 1963 року, щоб замінити ЗРК попереднього покоління. Patriot був розроблений у "Редстоунському арсеналі" (Гантсвілль, Алабама). В лютому 1970 року відбулося перше льотне випробування ракети, а 11 січня 1974 року вперше були виконані маневри наведення за командами, які надходили з наземної РЛС. На озброєння сухопутних військ США ЗРК "Patriot" прийняли 1982 року.

До зенітної батареї входять 4-8 ПУ (пускових установок), кожна з яких має по чотири ракети. Батарея — мінімальний за складом тактико-вогневий підрозділ, який може виконувати бойове завдання самостійно. Найчастіше батарею використовують у складі.

Склад зенітно-ракетного комплексу Patriot:

• багатофункціональна станція радіолокації з фазованими антенними гратами AN/MPQ-53
• пункт керування вогнем AN/MSQ-104 пускові установки М901 зенітні керовані ракети МІМ104
• джерела енергопостачання AN/MSQ-26
• засоби зв'язку, технологічне обладнання
• засоби радіотехнічного та інженерного маскування

Використана в комплексі універсальна РЛС AN/MPQ-53 або AN/MPQ-65 створена за технологією пасивної фазованої антенної решітки (ПФАР) та відповідає за роботу системи розпізнавання «свій-чужий», протидію заходам радіоелектронної боротьби, та наведення ракети на ціль за алгоритмом «наведення через ракету» (англ. track-via-missile, TVM).

РЛС AN/MPQ-53 призначена для використання в комплексах PAC-2, а AN/MPQ-65 для PAC-2 та PAC-3. Основна відмінність між цими РЛС полягає у використанні другої лампи біжної хвилі в моделі -65, завдяки чому були поліпшені тактико-технічні характеристики цього радару.

РЛС працює в діапазонах G та H за стандартами НАТО, тобто в діапазоні C цивільної системи IEEE.

Робота в цьому діапазоні приводить до того, що між випромінюванням радарів комплексу «Петріот» та радаром з синтезованою апертурою європейських супутників цивільного призначення Sentinel-1 виникає інтерференція, яка помітна у вигляді великих хрестів на вільно доступних зображеннях європейського аерокосмічного агентства. РЛС комплексів «Петріот» водночас знаходяться в середині цих хрестів.

Пускові установки М90х автономні, самодостатні, з дистанційним управлінням зі станції керування (англ. Engagement Control Station, ECS), з якою з'єднані через термінал передачі даних (англ. Data Link Terminal, DLT) через оптичний кабель або радіозв'язок (SINCGARS).

Вбудоване обладнання для вирівнювання за горизонтом дає можливість встановлення на схили до 10°. Кожна пускова установка розгортається за заданим азимутом та підводиться на визначений кут пуску. Кожна пускова установка має систему самодіагностики та повідомлення на станцію керування через канал передачі даних.

Магазин пускової установки M901 може містити:

• 4 ракети PAC-2 (GEM).

Магазин пускової установки M902 може містити:

• 16 ракет PAC-3 CRI, або
• 4 ракети PAC-2 (GEM).

Магазин пускової установки M903 може містити:

• 12 ракет PAC-3 MSE, або
• 16 ракет PAC-3 CRI, або
• 4 ракети PAC-2 (GEM).

Або комбінацію:

• 6 ракет PAC-3 MSE та 8 ракет PAC-3 CRI, або
• 4 ракети PAC-2 (GEM).

Роботи над першими ракетами PAC-3 було розпочате в 1990-ті в рамках програми англ. Extended Range Interceptor (ERINT). Ракети цього сімейства відрізняються від попередників тим, що принцип знищення цілі — кінетичний, завдяки чому їхні габарити значно зменшились та поліпшилась ефективність проти балістичних ракет.

Всі ракети сімейства PAC-3 мають комбіновану систему наведення. Спершу ракета отримує команди наведення від наземної РЛС та покладається на бортову інерційну систему. Досягши заданої точки в просторі ракета вмикає активну головку самонаведення з бортовою РЛС, яка захоплює ціль та виконує остаточне наведення.

Окрім аеродинамічних рулів ракети мають двигуни з керованим вектором тяги та поясом з імпульсними двигунами (англ. Attitude Control Motor) в носовій частині для точної корекції траєкторії польоту, особливо при перехопленні балістичних ракет на великій висоті.

PAC-3 має дальність ураження до 80 км по повітряній цілі та до 40 км по балістичній

На фоні зацікавленості більшості країн світу у розробці гіперзвукової зброї, американські фахівці з Lockheed Martin розробили покращений варіант протиракети PAC-3MSE. Нова ракета була збільшена у розмірах та отримала новий ракетний двигун, завдяки якому дальність перехоплення повітряних цілей була збільшена до 120 км, а балістичним цілям до 60 км.

Висока ефективність американських ЗРК Patriot в Україні стала можливою завдяки сучасним радіолокаційним системам, а також ракетному озброєнню, яке можна встановлювати комбіновано та забезпечувати знищення як повітряних цілей, так і балістичних.

18 квітня 2023 року офіційно повідомлено про прибуття першого комплексу до України.

23 квітня 2023 року, у Повітряних Силах Збройних Сил України зазначили, що один дивізіон ЗРК Patriot вже заступив на бойове чергування в Україні.

4 травня 2023 року в повітряних силах підтвердили, що українська ППО вперше збила аеробалістичну ракету Х-47 «Кинджал» за допомогою комплексу «Patriot». Ракета була випущена з МіГ-31К з території РФ. Факт перехоплення «Кинджала» протиракетою з ЗРК Patriot також підтвердили урядові джерела США.

16 травня 2023 року російські війська здійснили чергову хвилю ракетних ударів по Україні. Близько 3:01 загарбники застосували 25 ракет різних типів повітряного, морського та наземного базування. Україну атакували з північного, південного та східного напрямків. Так, по Києву випустили 6 аеробалістичних ракет «Кинджал» з шести носіїв МиГ-31К. Усі шість ракет українські підрозділи ППО знищили в небі над містом із застосуванням ЗРК «Patriot». Також цього дня, як повідомили в CNN з посиланням на американських чиновників, ЗРК «Patriot» зазнав незначних пошкоджень.

Знищити Patriot «одним ударом неможливо». Patriot — це дивізіон, який складається з командного пункту, радару, а також самих пускових установок (до восьми одиниць).

Відбиття ракетної атаки привернуло велику увагу, попри численні застереження і заклики правоохоронних та контррозвідувальних органів дбати про інформаційну безпеку пуски протиракет транслювались в прямому етері вебкамерами на весь Інтернет, власні відео пусків протиракет одразу поширювали численні свідки та відеоблогери.

За оцінкою оглядачів, під час відбиття цієї атаки використано до 32 протиракет.

Імовірно, комплекс даного типу 13 травня 2023 року був причетний до збиття одразу чотирьох (або п'яти) російських літальних апаратів: Су-34, Су-35 та пари вертольотів Мі-8 (за словами речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната третій Мі-8 збитий з переляку російською ППО) над Брянською областю.

Під час відбиття 17-ї за місяць ракетної атаки на Київ, майже опівдні 31 травня 2023 року, рештки однієї з протиракет впали на жваве перехрестя на Площі Героїв УПА та ледь не зачепили маршрутне таксі. З фотографій вдалось встановити, що це рештки протиракети з кінетичним перехоплювачем Patriot PAC-3 CRI.

У червні 2023 року CEO компанії-виробника повідомив, що Україні вдалось підлаштувати програмне забезпечення під перехоплення високошвидкісних ракет, як «Кинджал».

Наприкінці грудня 2023 року на південному напрямку фронту було протягом одного дня було знищено одразу три Су-34, збиття яких приписують українським ЗРК Patriot. Також версія з застосуванням цього комплекса з ракетами PAC-2 в парі з радаром комплексу С-300 розглядається як можливий сценарій збиття літака ДРЛВ А-50, яке стало найдорожчою російською втратою у війні після крейсера «Москва».

З 24 лютого 2022 року по початок січня 2024 року росіяни запустили 63 ракети “Кинжал”, з яких, 25 були перехоплені ЗРК Patriot.