ПТ-76

У повоєнні роки радянські конструктори продовжували самобутній шлях розвитку вітчизняного танкобудування і зберегли панівні позиції в світі.

У 1951 році на озброєння розвідувальних підрозділів Радянської Армії вступив легкий плавучий танк ПТ-76. Танк був розроблений конструкторським бюро Я.Ж. Котіна, відомого своїми важкими танками. ПТ-76 використовувався в бойових діях в Африці, на Близькому Сході, в Індо-Пакистанському конфлікті 1965 року і особливо широко в 1965-1975 роках у В'єтнамі північнов'єтнамською армією.

На початку 1960-х років танк пройшов глибоку модернізацію і отримав індекс ПТ-76Б. У розвідувальних підрозділах сухопутних військ легкі танки ПТ-76 були замінені спочатку середніми, а потім основними танками. В даний час модернізовані танки ПТ-76 різних модифікацій є на озброєнні морської піхоти ВМФ Росії, а також у складі збройних сил 28 держав Європи, Азії, Африки і Латинської Америки.

Характерними особливостями танка є високі показники рухливості — на плаву максимальна швидкість 10,2 км/год при гарній маневреності. Бронемашина має великий водовміщуючий обсяг, що, однак, зумовило її порівняно легке бронювання.

Внутрішній простір танка поділяється на три відділення. У носовій частині розміщений пост управління, що включає в себе робоче місце механіка-водія з сидінням, приладами, педалями і важелями, курсовказівниками і засобами зв'язку.Посадка механіка-водія в танк і висадка з нього здійснюються через круглий люк, основа якого виступає над верхнім броньовим листом. У відділенні управління знаходяться також дві акумуляторні батареї, балон зі стисненим повітрям, два вуглекислотні балони і автомат системи протипожежного обладнання, частина ЗІП та інше обладнання.

Посадка механіка-водія в танк і висадка з нього здійснюються через круглий люк, основа якого виступає над верхнім броньовим листом. У відділенні управління знаходяться також дві акумуляторні батареї, балон зі стисненим повітрям, два вуглекислотні балони і автомат системи протипожежного обладнання, частина ЗІП та інше обладнання.

У вежі і підбаштовому просторі корпусу розташоване бойове відділення.

В ньому розміщені гармата, спарений кулемет, прилади спостереження і прицільні пристосування, робочі місця командира танка (зліва від гармати) і заряджаючого (праворуч від неї), автомат Калашникова, частина боєкомплекту, танкова радіостанція Р-113, апарати ТПУ, водовідкачуючий (ручний) насос, ручні вогнегасники (один або два), частина ЗІП та інше обладнання.

Моторно-трансмісійне відділення розташоване у кормовій частині корпусу і ізольоване від бойового відділення перегородкою. В ньому розміщені двигун з системами, трансмісія, водомети, два паливних бака, водовідкачуючі насоси та інше обладнання.

Основним озброєнням танка ПТ-76Б є 76-мм танкова гармата Д-56ТС, що відрізняється від Д-56Т конструкцією дульного гальма і наявністю ежекційної продувки каналу ствола. Її боєкомплект складається з 40 унітарних пострілів, 24 з них з осколково-фугасні гранати, 4 з бронебійно-трасуючі, 4 з підкаліберним бронебійно-трасуючим і 8 з кумулятивними снарядами.