Танк Т-72
- Головна >
- Університет >
- Структурні підрозділи університету >
- Інші підрозділи >
- Музей >
- Зовнішні експонати >
- Танк Т-72
Т-72 «Урал»
виробник Уралвагонзавод м. Нижній Тагіл
вага (т) 41
озброєння:
- 125 мм гармата
- дальність стрільби (м) снаряд/ПТУР 1500 – 2200/5000 – 10000
- 7,62 мм кулемет
- 12,7 мм зенітний кулемет
максимальна швидкість (км/год) по шосе 60 по ґрунту 35
запас ходу (км) по шосе 500
екіпаж (чол.) 3
Т-72 «Урал» — основний бойовий танк другого покоління, розроблений в СРСР. Прийнятий на озброєння радянської армії у 1973 році. За 30 років виробництва виконано 14 основних модифікацій.
Танк створений в КБ «Уралвагонзаводу» під керівництвом Леоніда Карцева на основі Т-64А (Об'єкт 434) та мав стати його «мобілізаційним» варіантом — дешевшим та простішим у виробництві. Серед іншого, тут було використано дизельний двигун В-46 (подальший розвиток встановленого на Т-34 двигуна В-2), а також ходову частину Об'єкта 167 (подальший розвиток Т-62)[. На відміну від Т-64, який був засекречений, Т-72 широко постачався як до країн Варшавського пакту, так і на експорт за його межі, зокрема в Фінляндію, Індію, Іран, Ірак, Сирію. Досі залишається на озброєнні багатьох країн. Модифікації Т-72 випускалися за ліцензією в Югославії (M-84), Польщі (PT-91), Чехословаччині й Індії, які, у свою чергу, також їх експортували.
Завдяки своїй поширеності брав участь в численних військових конфліктах, зокрема, у Лівані (1982), Ірано-іракській війні, Війні у Перській затоці (1991), Югославських війнах, та у російсько-українській війні.
Т-72 розроблений і вироблявся Уралвагонзаводом в Нижньому Тагілі. Головний конструктор машини — В. Н. Венедиктов.
Розробка Т-72 почалася 1967, коли перший досвід експлуатації Т-64 виявив недостатню надійність двигуна, ходової частини і механізму заряджання]. В 1968-69 відбулися порівняльні випробування танків Т-64А з двигуном В-45 і ежекційною системою охолоджування (розробка конструкторського бюро в Харкові) і зразків з двигуном В-45, автоматом заряджання гармати на 22 постріли і системою вентилятора охолоджування (розробка конструкторського бюро в Нижньому Тагілі). Останні показали вищі результати. У листопаді 1969 на ці машини почали встановлювати двигуни В-46 потужністю 573 кВт (780 к.с.) і ходову частину нової конструкції. Виготовленому з вказаними змінами зразку був присвоєний індекс «об'єкт 172М». 1973, після військових випробувань, він був прийнятий на озброєння під маркою Т-72 і незабаром отримав найменування «Урал».
Т-72 призначений для вирішення бойових завдань військ, найперше у наступі, а також і в обороні, як масовий ефективний засіб ведення активних, рішучих і динамічних бойових дій на суші в умовах як звичайної, так і ядерної війни.
Технічні характеристики Т-72 відображають розвиток танкобудування кінця 1960-х — 80-х років, тобто перехідного періоду від танків другого до танків третього післявоєнного покоління. При збереженні основних бойових і технічних характеристик на рівні свого попередника, легшого танка Т-64А (різниця маси 4 т), потужність двигуна танка Т-72 стала більша на 80 к.с., а гусениці — ширше на 40 мм. Характерні для Т-64А значення максимальної швидкості, запасу ходу, прохідності для важчих Т-72 залишилися такими ж завдяки збільшенню місткості паливних баків.
Двигун — чотиритактний багатопаливний дизель В-46 максимальною потужністю 780 к.с. Трансмісія — механічна.
Основне озброєння для початкової серії Т-72 — модернізована танкова 125-мм гладкоствольна гармата 2А26М2. Для Т-72А — 2А46-1, а для Т-72Б — 2А46М. Стрільба виконується артпострілами роздільно-гільзового заряджання з бронебійними, підкаліберними, кумулятивними, уламково-фугасними снарядами і пострілами з керованою ракетою (для 2А46М), яка має бойову кумулятивну частину.
Практична скорострільність гармати — 8 пострілів за хвилину. З гарматою спарений кулемет ПКТ, на башті встановлено зенітний 12,7-мм кулемет НСВ, а з її боків — димові гранатомети. Бронювання в верхні лобовій деталі корпусу-комбіноване, башти — монолітне (для початкової серії Т-72), а починаючи з 1979 року для Т-72А - комбіноване (наповнювач з термообробленого кварцу, так звані «піщані стрижні»). В 1985 році для Т-72Б при бронюванні башти стали ставити блоки відбиваючих елементів.
На початок конфлікту Збройні сили України мали 600 танків Т-72, що перебували на складах зберігання. Однак дефіцит справної бронетехніки змусив Міністерство оборони відновити експлуатацію машин.
Відомо про бойове застосування модифікації Т-72Б3. Так, наприклад, капітан Збройних сил Російської Федерації Юрій Прилуцький доставив на територію України танк Т-72Б3 для «обкатки» у війні з Україною. Однак, був знищений разом ще з 7 танками Т-72 поблизу міста Чистякове, Донецької області, українськими партизанами. Згідно з документами танк належав військовій частині Збройних сил Російської Федерації № 65384.
Згідно з відкритими даними це 17 мотострілецька бригада, що дислокується на території Чеченської республіки в місті Шалі. Згідно з відкритими даними, бригада мала на озброєнні 41 танк модифікації Т-72Б3. А українські аналітики з Інформнапалму ідентифікували серед окупаційних військ фотосвідчення про перебування на Донбасі танкіста 17 бригади Максима Іванова, який потім був нагороджений орденом «За відвагу!».
Танк типу Т-72Б3 був трофеїзований українськими військовими під час бойових дій під Іловайськом, однак згодом втрачений у боях.
Танки цього типу були помічені також під час боїв за Дебальцеве.
Згорілий російський танк Т-72, підбитий 8 березня 2022 танкістами 14-тої окремої механізованої бригади у бою за визволення від російських окупантів селища Макарів Київської області.
Різноманітні модифікації Т-72 активно використовуються ЗС РФ під час повномасштабного вторгнення в Україну у 2022. Станом на 29 січня 2023 відомо про втрату Росією в ході вторгнення щонайменше 896 одиниць Т-72. Серед них:
Станом на 2014 рік конфлікту Збройні сили України мали 600 танків Т-72, що перебували на складах зберігання. Однак дефіцит справної бронетехніки змусив Міністерство оборони відновити експлуатацію машини.
В січні-березні 2020 року міністерству оборони було передано 31 модернізованих танків. Танки проходили модернізацію на КБТЗ.
На початку 2020 року модернізовані танки Т-72АМТ були передані 24 ОМБр ім. Короля Данила.
З початком російського вторгнення в лютому 2022 року Україна звернулась по допомогу до союзних країн. В квітні 2022 року після узгодження з іншими партнерами по НАТО уряд Чехії розпочав постачання танків Т-72, БМП-1 та гаубиць. Відомо, що в першу партію увійшло більше десятка танків.
Наприкінці квітня 2022 року стало відомо, що Польща передала Україні кілька сотень із наявних в неї Т-72 (частина з них в модифікації Т-72M1R, чого достатньо для оснащення двох танкових бригад у Збройних Силах України. Згідно з заявами президента Польщі Анджея Дуди, станом на червень 2022 було передано понад 240 танків, а на січень 2023 уже понад 260.
В серпні 2022 танки Т-72А передала також Північна Македонія.
В вересні 2022 чеський бізнесмен Далібор Дєдек оголосив збір на суму 1,22 млн євро на модернізований танк T-72 Avenger для України. Збір було завершено приблизно за місяць. У жовтні танк, якому дали назву «Томаш» на честь Томаша Масарика уже вирушив до України.
В листопаді 2022 стало відомо про плани США та Нідерландів профінансувати модернізацію 90 танків чеською компанією Excalibur Army. Вартість проєкту склала 90 млн доларів. Додатково було оголошено про 30 додаткових танків, які раніше законтрактувала одна з країн Африки, але погодилась поступитись танками Україні.
В грудні Марокко оголосило про передачу запчастин до танків Т-72, ставши першої країною Африки, що надала військову допомогу Україні.