БМП-3
- Головна >
- Університет >
- Структурні підрозділи університету >
- Інші підрозділи >
- Музей >
- Зовнішні експонати >
- БМП-3
виробник ПАТ “Курганмашзавод”
вага (т) 18,7
озброєння:
- 100 мм автоматична гармата 2А70
- 30 мм автоматична гармата 2А72
- дальність стрільби (м) 6500/4000
- 8 протитанкові керовані ракети “Аркан”
- 3 × 7,62 мм кулемети ПКТ
- шість пускових установок відстрілу 81 мм димових гранат 902В або “Хмара”
максимальна швидкість (км/год) по шосе 70 на плаву 10
запас ходу (км) по шосе 600
екіпаж (чол.) 3
десант (чол.) 7
БМП-3 (Бойова машина піхоти-3) — бойова броньована гусенична машина, призначена для транспортування особового складу до переднього краю, підвищення його мобільності, озброєності і захищеності на полі бою в умовах застосування ядерної зброї та спільних дій з танками у бою.
У січні 1985 року у різних регіонах СРСР (Закавказзя, Середня Азія, середня смуга Росії та Крим) було розпочато державні випробування БМП-3, у яких було задіяно 4 машини. БМП показала високу ефективність бою на плаву та живучість.
У березні 1988 та травні 1989 року у Білоруському ВО були проведені польові випробування машин у складі мотострілецьких підрозділів, де БМП-3 показали високі бойові якості у порівнянні з БМП-1 та БМП-2.
Історія прийняття на озброєння БМП-3 розпочинається 9 травня 1990 року, коли 25 машин пройшли колоною на параді у Москві. Машина зацікавила спеціалістів з ОАЕ. У 1991 році після тривалих переговорів БМП-3 були відправлені на випробування до пустельних умов у ОАЕ. Випробування пройшли успішно в умовах піщаної бурі, високої температури та маршу пустелею. Після цього Еміратами було закуплено кількасот таких машин, продовжилась модернізація самої БМП та співробітництво з арабською країною.
Використання машини у ряді військових конфліктів виявило і певні її вади: понижену броньованість (хоч і суттєво збільшену порівняно з попередніми аналогами) та вразливість до кумулятивних боєприпасів. Низька броньованість пояснюється самою тактикою використання цієї машини, що розрахована на такі бойові дії, де дистанція між противником та БМП-3 становить 1-1,5 км. Відповідно при використанні у вуличних боях без належного прикриття сам процент втрат техніки значний. Тому 1995 року броня машини була модернізована, додано навісний динамічний захист. На відміну від попередніх моделей відсутній паливний бак (маршовий), що розташовувався у задній дверці.
Модифікація:
- БМП−3К — бойова машина піхоти командирська, розроблена на базі БМП-3 і призначена для дій у складі підрозділу, управління боєм, зв'язку з іншими підрозділами і з вищестоящою ланкою управління. Основні тактико-технічні характеристики і озброєння аналогічні БМП-3. Машина оснащена навігаційною апаратурою, двома радіостанціями, приймачем, апаратурою внутрішнього зв'язку на сім абонентів, автономним генератором і радіолокаційним відповідачем. Радіостанція Р−173, дальність зв'язку до 40 км.
- БМП-3Ф — бойова машина морської піхоти, створена на базі БМП−3 і призначена для ведення бойових дій підрозділами морської піхоти, прикордонними та береговими військами в прибережній зоні, на узбережжі і при висадці морського десанту. Від БМП-3 відрізняється збільшеним запасом плавучості і стійкості машини, виключено обладнання для самообкопування, встановлені телескопічна повітрозабірна труба і полегшений водовідштовхуючий щиток, введені водовідштовхуючі щитки на башті. Має високу маневреність на плаву, може рухатися і вести стрільбу з необхідною точністю при хвилюванні води силою до 3 і 2 балів відповідно. При працюючому двигуні може перебувати у воді до 7 годин і пересуватися зі швидкістю до 10 км/год. Здатна виходити на берег в умовах прибійної хвилі і буксирувати однотипний виріб. На машині встановлено новий основний приціл «МОР» з вбудованим лазерним далекоміром і каналом управління ПТКР.
- БМП-3М — удосконалена модифікація БМП−3. Перевершує базову версію по рухливості та вогневій потужності завдяки установці нового турбованого двигуна УТД —32Т потужністю 660 к.с. і вдосконаленої системи управління вогнем, що дозволяє розпізнавати цілі і вести прицільну стрільбу на великих дальностях і швидкостях руху. Відрізняється підвищеною захищеністю за рахунок установки додаткових броньових екранів і комплексу активного захисту «Арена-Е», який забезпечує захист машини від керованих і некерованих протитанкових ракет і гранат супротивника. СУВ дозволяє автоматично розпізнавати супроводжувати і атакувати цілі в русі. Дальність розпізнавання цілі типу танк становить 4500 м. Встановлені бортові екрани захищають від ураження бронебійними кулями калібру 12,7 мм, а також знижують вплив кумулятивного струменя. Десантування солдатів проводиться через кормовий люк, що ускладнено необхідністю переповзання десанту через двигун.
- БМП−3 з КОЕП «Штора−1» — забезпечує ефективний захист машини від ураження ПТКР з напівавтоматичними і автоматичними системами наведення. Його висока ефективність була підтверджена після виставки IDEX−2003 на полігоні Макатра. При стрільбі по ній різними ПТКР з дальності 3000 м жодна з ракет не досягнула цілі.
- БМП−3 з ДЗ «Кактус» — продемонстрована на виставці в Омську в 2001 році. Блоки ДЗ розташовані на бортових і лобових частинах корпусу та башти спільно з гумотканинними і ґратчастими екранами. Додатковий захист значно підвищує живучість БМП в умовах застосування легких протитанкових засобів з кумулятивними бойовими частинами. Комплекс озброєння, система управління вогнем, внутрішнє компонування, МТО аналогічні базовому зразку. У зв'язку із збільшенням маси БМП не може плавати. При демонтажі додаткового захисту ця здатність повертається, так як водометні двигуни збереглися. Машина має великі габарити по ширині (до 3,97 м) і довжині корпусу (до 7,16 м).
- БМП−3 з бойовим модулем «Бахча-У» — відрізняється сучасною системою управління вогнем і єдиним механізмом заряджання нового боєкомплекту керованих і некерованих 100-мм пострілів. Керована ракета 9М117М1 «Аркан» забезпечує ураження сучасних танків з динамічним захистом на дальності до 5500 м. Постріл ЗУБК23−3 з ПТКР має масу 21,5 кг і довжину 1185 мм. Новий 100-мм осколково-фугасний постріл ЗУОФ19 має дальність стрільби 7000 м і порівняно зі штатним снарядом його ефективність і розсіювання в 2,5-3 і 2 рази краще відповідно. Застосування нового 30-мм бронебійно-підкаліберного снаряда «Кернер» суттєво підвищує ефективність стрільби по легкоброньованим цілям.
Бойове застосування:
На основі відкритих даних відомо, що в липні 2022 року під час боїв на Ізюмському напрямку бійці Збройних Сил України взяли як трофей БМП-3 армії РФ.
Всього станом на кінець липня 2022 року за даними порталу Oryx, за 5 місяців війни українські захисники захопили як трофей 40 одиниць БМП-3.
Станом на 27 червня 2023 російські війська втратили щонайменше 270 одиниць БМП-3.