С-125

С-125 «Нева» (індекс ГРАУ — 5В24, за класифікацією НАТО — SA-3 Goa) — зенітно-ракетний комплекс малого радіусу дії. Був прийнятим на озброєння в СРСР 1961 року. Продано на експорт понад 400 комплексів С-125.

Головний розробник — НВО «Алмаз» ім. академіка А.А. Расплетіна.

Розробку перших зенітних ракетних засобів, здатних боротися з маловисотними цілями, було розпочато в США в червні 1954 року американською фірмою «Рейтеон» у межах досліджень системи зброї «Хок». Перший експериментальний зразок ракети «Хок» з’явився 1956 року, а повномасштабні випробування системи були розгорнуті в 1957 році. В ході цих випробувань було продемонстровано можливість знищення повітряних цілей на висотах менших за 30 метрів. У 1959 році почалося серійне виробництво системи, а червня цього ж року було сформовано перший військовий підрозділ, озброєний ракетами «Хок».

В колишньому Радянському Союзі початок робіт над першим маловисотним ЗРК слід віднести до осені 1955 року, коли, виходячи з тенденцій розширення вимог до ракетної зброї, що були намітилися, керівник КБ-1 А.А. Расплетін поставив перед своїми співробітниками завдання створення рухомого комплексу з підвищеними можливостями ураження маловисотних повітряних цілей та організував для її розв'язання лабораторію на чолі з Ю.Н. Фігуровським.

Нову зенітну ракетну систему було призначено для перехоплювання цілей, що летять зі швидкостями до 1500 км/год на висотах від 100 до 5000 метрів, дальності до 12 кілометрів, і створювано з урахуванням забезпечення мобільності всіх її складових — зенітних ракетних і технічних дивізіонів, надаваних їм технічних засобів, засобів радіолокаційної розвідки, керування та зв'язку. Всі елементи розроблюваної системи проєктувалися або на автомобільній базі, або із забезпеченням можливості транспортування як причепів, з використанням автомобілів-тягачів по дорогах, а також залізничним, повітряним і морським транспортом.

ЗРК С-125-2Д призначено для:

• боротьби з сучасними та перспективними засобами повітряного нападу за умов складних завад. ЗРК С-125-2Д забезпечує ефективне знищення низьколітаючих і малорозмірних цілей за умов впливу всіх видів радіозавад;
• видавання узагальненої радіолокаційної інформації (РЛІ) та інформації контролю бойових дій на командний пункт, якому підпорядковано ЗРК;
• контролю функціонування власних засобів і стану каналів передавання даних.

Зенітний ракетний комплекс (ЗРК) С-125-2Д (експортний варіант — «Печора-2Д») створено НВО «Аеротехніка» (Україна) та призначено для боротьби з сучасними та перспективними засобами повітряного нападу в умовах складної завадової обстановки. ЗРК С-125-2Д забезпечує ефективне знищення цілей малого розміру, та таких, що летять на малій висоті в умовах впливу всіх видів радіозавад.

Удосконалений зенітний ракетний комплекс С-125-2Д має відновлений ресурс на період не менше 15 років, розширену область ураження повітряних цілей, підвищену ефективність і мобільність, вищу стійкість до впливу радіоелектронних завад. ЗРК С-125-2Д видає узагальнену радіолокаційну інформацію (РЛІ) та інформацію контролю бойових дій на командний пункт вищого рівня.

Модернізований ЗРК С-125-2Д відрізняється підвищеною надійністю (замінено близько 90 % елементної бази) з напрацюванням на відмову в 1500 годин.

Модернізований ЗРК С-125-2Д має такі переваги:

• Отримання радіолокаційної інформації від РЛС з цифровим виходом;
• Супутникова навігаційна система топографічної прив'язки;
• Контроль роботи власних засобів і стану каналів передавання даних.
• Документування повітряної обстановки і бойової роботи;
• Засоби імітації повітряної обстановки;
• Стандартизована модульна конфігурація, ремонтопридатність.

Потенційні можливості станції наведення ракет з виявлення цілей (дальність виявлення) за рахунок підвищення чутливості приймальних пристроїв збільшено в 1,49 рази.

Модернізований зенітний ракетний комплекс розроблений компанією «Радіонікс» (Україна) і державним конструкторським бюро «Луч» є глибокою модифікацією базової системи. Оснащено зенітними керованими ракетами 5В27Д-М2 з активною радіолокаційною головкою самонаведення. На початковій ділянці ракета рухається за аеробалістичною траєкторією, такий політ ракети істотно збільшує дальню межу зони ураження ЗРК С-125М. Дальня межа зони ураження з новими ракетами становить 40км, максимальна висота зони ураження — 25км.

Радіолокаційну систему виявлення, що отримала назву FCR-125, призначено для автономного виявлення, розпізнавання, супроводу літаючих об'єктів (цілей) та наведення ракет. Щілинна антенна ґратка FCR-125 здійснює огляд простору в секторі за азимутом — ± 30°; за кутом місця — від -2° до 45°. Дальність виявлення повітряних цілей (ЕРП = 5 м²) — 130км. Діапазон частот — «Х». FCR-125 забезпечує одночасний супровід однієї цілі і наведення на неї до 2-х ракет 5В27Д; одночасний супровід до 3 цілей і наведення на них до 6 ракет 5В27Д-М1; одночасний супровід до 4 цілей і наведення на них до 8 ракет 5В27Д-М2.

У модернізованій ракеті 5В27Д-М1 з напівактивною голівкою самонаведення (ЗУР 5В27Д-М1) реалізовано комбінований спосіб наведення на ціль. На початковій ділянці траєкторії застосовується інерційне наведення в точку попередження з радіокорекцією від FCR-125 її положення та швидкості при маневрі цілі. На кінцевій ділянці траєкторії застосовується напівактивне самонаведення після захоплення цілі при підсвічуванні FCR-125.

Застосування на прикінцевій ділянці траєкторії наведення ракети активної ДБН дозволяє здійснити принцип «пустив — забув», що істотно скорочує час роботи комплексу з пошуку і захоплення цілей на супровід. Використання як зондувального сигналу активної ДБН складної фазокодоманіпульованої послідовності, дозволяє істотно зменшити вплив активних навмисних завад на голівку самонаведення ракети, що забезпечує високу ймовірність (більше 0,9) ураження цілі.

За даними «Українського мілітарного порталу» у Збройних силах України заплановано створити зенітно-ракетний полк, на озброєнні якого будуть модернізовані ЗРК С-125М «Печора». До складу полку може входити до 4 дивізіонів, у складі кожного з яких — до чотирьох пускових установок з 16 ракетами.

В травні 2018 року військовий експерт Сергій Згурець оприлюднив плани Міністерства оборони України відновити шість типів зенітних ракетних комплексів і систем та повернути їх на озброєння. Це три ЗРК малої дальності — самохідні 2К12 «Куб» і 9К330 «Тор» і поки транспортований С-125. Два середньої дальності — С-300ПТ (транспортований, близький родич «штатного» самохідного С-300ПС) і мобільна універсальна система протиракетної і протилітакової оборони, створена для прикриття маневрових бойових дій своїх військ С-300В1 (SA-12 Gladiator). І, нарешті, «далекобійна» С-200В.

Восени 2018 року було заплановано здійснити випробувальні пуски з відновлених С-125. Також буде перевірено відновлені ЗРК «Куб», «Тор», С-300В1 та С-300ПТ. Проте підготувати для випробувань відновлені С-200 іще забракло часу. Всього могло бути повернуто на службу два полки ЗРК С-125.

В другій половині жовтня 2018 року стало відомо, що на державному випробувальному полігоні «Ягорлик» у Херсонській області було проведено контрольні льотні випробування зенітних керованих ракет ЗРК С-300В1 та С-125М1. 6 листопада 2018 року було успішно завершено бойові стрільби підрозділів зенітних ракетних військ Повітряних Сил та військ протиповітряної оборони Сухопутних військ ЗС України. Було випущено понад 30 зенітних ракет із семи типів зенітних ракетних комплексів: С-300ПС, С-300ПТ, С-300В1, «Бук-М1», «Оса-АКМ», С-125М1 та С-125-2Д1. Спочатку робота по реальних цілях — літаках, з імітованими пусками ракет, а вже 1-2 листопада роль реальних мішеней зіграли БПЛА ВР-3 «Рейс». Майже всі цілі — знищено.

Наприкінці листопада 2018 року заступник начальника Генштабу ЗСУ Родіон Тимошенко повідомив, що в грудні заплановано провести стрільби зенітного ракетного комплексу С-125-2Д1 по морських надводних цілях. Тобто цей комплекс може виконувати задачі як із захисту повітряного простору держави так і оборони з моря.

5 грудня 2018 року на узбережжі Чорного моря відбулись випробування ракет українського виробництва, зокрема, було перевірено можливості ураження водних цілей ракетами ЗРК С-125 «Печора-2Д» та ПКР «Нептун». Протикорабельні ракети «Нептун» на цих випробуваннях успішно вразили ціль на відстані 280км.

1 листопада 2019 року на випробувальному полігоні «Ягорлик», у рамках визначальних випробувань було проведено обстріл надводних цілей модернізованим ЗРК С-125-2Д1. За результатами бойових пусків, ракети зенітного ракетного комплексу комплексу С-125-2Д1 вразили надводну мішень, в ролі якої виступало списане судно ВМСУ — колишній плавсклад «Золотоноша» (A955) проєкту 814М. Корабель було потоплено внаслідок влучення двох ракет.

27 березня 2019 року за поданням ГПУ 36 контрабандних ракет комплексу С-125 було передано до Повітряних сил України. Ракети було знайдено в порту Одеси. Вони були останньої модифікації й перевозилися контрабандою з Росії до Еритреї.

На початку серпня 2020 року на Харківщині відбулись тактичні навчання зенітного ракетного дивізіону з ускладненими завданнями. Підрозділ, що входить до складу харківського полку озброєний ЗРК С-125. Один з відпрацьованих на вишколі елементів — протидія безпілотним літальним апаратам, які зараз є одними з найбільших загроз на досвіді бойових дій з відсічі російської агресії.

Варто зазначити, що на Харківщині з 2013 року не дислокувався зенітний ракетний полк — того року він був переформований у 3020-ту групу дивізіонів (С–300ПТ), що була підпорядкована дніпровський 138-й зенітній ракетній бригаді. Ймовірно частина знов набула окремого статусу та додатково посилилась дивізіоном повернутих на озброєння С-125. Інший варіант — на Харківщині сформували новий полк С-125. У серпні 2019 року, Миколаївська митниця передала військовим дивізіон ЗРК С-125, арештований в Україні за статтею «контрабанда», який посадовці Російської Федерації планували поставити озброєння до Еритреї.

У вересні 2020 року на державному випробувальному полігоні «Ягорлик», під час міжнародних навчань «Об'єднані зусилля — 2020», відбулись бойові стрільби зенітних ракетних комплексів С-300, «Бук», модернізованих С-125 та контрольні льотні випробування зенітних керованих ракет.

У вересні 2021 року в рамках навчань «Об'єднані зусилля-2021» відбулись перші в 2021 році бойові стрільби підрозділів протиповітряної оборони Збройних Сил України на полігоні «Ягорлик». Для їх проведення були залучені ЗРК «Оса-АКМ» із складу частин ППО Сухопутних військ ЗС України, і також — комплекси С-125 із складу Повітряних Сил. За сценарієм навчань мали бути знищені малорозмірні повітряні сили. Для імітації БПЛА умовного противника були використані освітлювальні артилерійські снаряди калібру 152мм. Ураження об'єктів відбувалось на дальності 11 кілометрів та на висоті до 600 метрів.